Цей сайт має на меті донести до читача імена і героїчні вчинки українців протягом кількох останніх століть. Історія України це історія постійної боротьби і її досвід є унікальним. У світі дуже мало народів, які можуть похвилитися такою кількістю героїчних сторінок, але більшість з них є поки маловідомими. Наша мета - відкрити ці сторінки і дати максимум корисної інформації читачеві.

Стереотипом українця є салоїд, який п’є самогон, лає москалів, а коли доходить до діла, то відразу затягує пісню про “моя хата скраю”. Протилежним цьому стереотипу є образ людини дії, людини здатної на видатний вчинок у вкрай складних обставинах. Коли такий вчинок спрямований на добру справу, це називають геройством. І незважаючи на те, що комусь в силу своєї обмеженості здається, що герої бувають тільки у формі федеральних військ і воюють вони тільки з “терористами”, “бандітамі” і “галаварєзамі”,і,  як правило не на своїй території, українці повинні гордитися, що є нащадками таких людей як Роман Шухевич, Мирослав Симчич, Василь Чучупак, Юрій Горліс-Горський, Данило Терпило та десятки тисяч інших хлопців та дівчат для кого гімн "Ще не Вмерла..." та жовто-блакитний прапор були не просто фішками з футбольного матчу. 

Сотник армії УНР та отаман Яків Гальчевський згадував про український повстанський рух 1917-20-х рр.: "В постійній боротьбі ми стали людьми не з цього світу, а стояли понад людські пристрасті. На землі нічого не було такого, щоби нас до неї притягало: ні батьки, ні родина, ні багатство не могли нам заступити неба, куди наші душі рвались, бо там була ідея. Смерті ми не боялися, бо завсіди стояла вона перед нами. Свою смерть кожний із нас уявляв, як легкий перехід в інший, незнаний нам світ, де буде вічний спокій, на який ми заслужили своїм бурхливим життям. Перехід повинен бути легким тому, що ми знали, за що вмираємо, (знали), що не один ворог поляг від кожного з нас. Нам легко було вмирати в бою, ми без страху заглядали смерті в очі. 

На землі не залишаємо нічого, чого б нам було шкода. У мене особисто - ні золота, ні речей не залишилося б. Ціле моє майно на мені, і з нього найціннішим була зброя. 

Люди з таким наставленням є святі й страшні. Вони можуть бути пророками, войовниками, апостолами. В щоденному житті вони все бачать, гостро обсервують, передбачають майбутність. Прояви людського життя вони, як конденсатори, держать у своєму мозку й серці та дають непомильний осуд. Такі люди можуть проповідувати правди, незнані мільйонам смертників, бо їх чола й серця торкається Перст Божий, внаслідок чого в їхніх душах жевріє іскра несмертельності".

Слава Україні!

Українська Героїчна Історія 

 

PS: Ми не належимо ні до одної з політичних партій та рухів. Сайт є виключно громадською ініціативою і фінансується приватно. Амінь.